Факт №1. Майбутня засновниця гімназії виросла в родині священника
19 серпня 1856 року в сім’ї священника народилася дівчинка, якій судилося залишити помітний слід в історії Ніжина. Ганна (Анна) Федорівна Крестинська здобула домашню освіту, що на той час було доволі поширеним серед доньок духовенства, але далеко не кожна з них згодом ставала відомим педагогом.
Факт №2. Її улюбленим предметом була арифметика
У 1879 році Ганна Федорівна отримала звання домашньої вчительки з арифметики. Сьогодні математика багатьом здається складною дисципліною, а наприкінці ХІХ століття жінка-викладачка точних наук була радше винятком, ніж правилом.
Факт №3. Вона не змирилася з тим, що дівчатам бракує місць у школах
На початку ХХ століття в Ніжині виникла проблема: жіноча гімназія П. Кушакевич вже не могла прийняти всіх охочих. Лише у 1905 році через нестачу місць відмову отримали 62 учениці. Для Крестинської це стало сигналом до дії.
Факт №4. Гімназія народилася завдяки її наполегливості
Замість того щоб скаржитися на ситуацію, вона звернулася до попечителя Київського навчального округу з проханням дозволити відкрити новий навчальний заклад. Дозвіл було отримано 13 грудня 1905 року, причому відкривати гімназію вона мала власним коштом.
Факт №5. На створення гімназії збирали гроші всією громадою
Для відкриття закладу вдалося зібрати 2800 карбованців – значну суму на той час. Ці кошти витратили на оренду приміщення та закупівлю необхідного обладнання. Так завдяки спільним зусиллям у Ніжині з’явився новий осередок жіночої освіти.
Факт №6. Велика історія почалася лише з 12 учениць
20 вересня 1907 року Ніжинська приватна жіноча прогімназія урочисто відкрилася в будинку Самохіної на вулиці Гоголя. На перший погляд, початок був досить скромним – лише 12 учениць. Однак саме з них розпочалася історія навчального закладу, який згодом став важливою складовою освітнього життя Ніжина.
Зі звіту про стан гімназії за 1908 рік дізнаємося, що на той час прогімназія розміщувалася у двох приватних будинках – Самохіної та Т. Литвиненка. У будинку Самохіної на другому поверсі облаштували три класні кімнати, рекреаційну залу, роздягальню, учительську та бібліотеку. Натомість у будинку Т. Литвиненка, на першому поверсі, містилися ще одна класна кімната, рекреаційна зала та учительська, яка водночас слугувала директорською приймальнею і кімнатою для перепочинку класних дам.
Факт №7. Для неї всі учениці були рівними
У часи, коли суспільство чітко поділяло людей за статками, походженням і національністю, Ганна Крестинська дотримувалася іншого принципу. У її гімназії не було різниці між багатими та бідними, між представниками різних національностей – усі дівчата мали однакове право на освіту.
І наостанок… За віддану працю Ганна Крестинська була нагороджена золотою та срібною медалями з написом «За усердие». Водночас вона не боялася проявляти незалежність, через що навіть отримала догану від влади. Померла освітянка у 1923 році, але справа її життя продовжила існувати й після неї. Сьогодні її ім’я залишається одним із символів розвитку жіночої освіти в Ніжині.
На фото: 1. Ганна Федорівна Крестинська, 2. Будинок Т. Литвиненка, у якому свого часу розміщувалася жіноча гімназія Крестинської, нині – один із корпусів Ніжинського фахового медичного коледжу.
Анастасія КОЗОРІЗ, завідувачка відділом Музей археології та підземної історії Ніжина
