Чорнобиль – невелике місто з давньою історією. Розташоване на півночі Київської області на території Українського Полісся. Вперше згадується в Іпатіївському літописі під 1193 роком. Назва міста найімовірніше походить від рослини полин звичайний (чорнобильник), який був широко поширений в цій місцевості. З 26 квітня 1986 р. м. Чорнобиль стало відомим у всьому світі через техногенну катастрофу на атомній станції, що спричинила масштабну екологічну трагедію. «Рудим лісом» назвали близько 10 км2 території лісу (переважно соснового), розташованого на захід від ЧАЕС, який зазнав найсильнішого радіоактивного забруднення після вибуху реактора й впродовж кількох днів «згорів». Під впливом надзвичайно високих доз випромінювання життєві процеси в деревах припинилися, хвоя набула рудого кольору. Мертвий ліс під час пожеж міг стати джерелом вторинного радіоактивного забруднення, тому було ухвалено рішення про захоронення відмерлих дерев разом із верхнім шаром ґрунту. Ліс звалювали бульдозерами, спилювали бензопилами, згортали в траншеї, засипали землею. Загалом було поховано понад 4000 м3 деревини. Не утилізовані сосни протягом року втратили хвою й стояли сухими як німі свідки екологічного лиха. У 1990–1991 рр. на території «рудого лісу» висадили молоді сосни. Самосівом виросли берези, осики, вільхи, верби, різноманітні кущі та трави. До оновленого лісу почали повертатися тварини. За 40 років відбулося поступове самовідновлення екосистем Чорнобильської зони відчуження, у межах якої у 2016 р. створено Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник площею близько 227 тис га. Це унікальний осередок для збереження природи, для наукових досліджень українських науковців й дослідників з інших країн світу. При відсутності людей та їх господарської діяльності, навіть в умовах радіації, заповідник став місцем, де природа може бути собою.
Лариса ТАРАСЕНКО, завідувачка відділу Музей природи Приостер’я НКМ ім. І. Спаського
