У Ніжині відбулася особлива, душевна зустріч з мамами загиблих Героїв. Ці жінки як ніхто розуміють глибину горя, бо втратили на війні найдорожчих. Як це важко і як важливо – не замкнутися в цій всеосяжній біді, а знайти сили йти далі, жити за двох в ім’я світлої пам’яті, відчувати і знати, що вони – не самі. Підтримка – це промінь світла в темряві втрати.
Поруч з нашими мамами загиблих Захисників – громада, Ніжин, Україна …
Звучало багато найщиріших слів подяки жінкам особливої долі, які знайшли в собі мужність благословити своїх синів на захист рідної землі.
Було багато спогадів. Хтось промовляв їх вголос, не приховуючи сліз, а хтось мовчав, і це було таке мовчання, яке розривало тишу. Мабуть, кожна мама Героя відчула незриму присутність поруч своєї дитини, нині Янгола, який уже з небес охороняє її і наближає Перемогу. Серця билися в унісон – материнські, нескорені, сповнені болю і світлої пам’яті.
Їхні спогади спліталися з ніжними мелодіями, огортаючи простір щемливою атмосферою єднання .
Кожен Герой, якого ми втратили, своїм подвигом навіки вписав своє ім’я в історію нашої країни.
Ми плачемо за тими, хто пішов. Молимося за тих, хто боронить наш дім. І знаємо, що наша боротьба не даремна. І як би нам не було боляче, наша земля ніколи не скориться ворогу, бо Україна живе в кожному з нас.
Низько вклоняємося матерям Героїв . Дякуємо вам за синів, воїнів світла, які стали нашою стіною…Ніжин пам’ятає і ніколи не забуде.
—
—
—