Дуже гарний історичний етнокуточок облаштували працівниці центральної міської бібліотеки нашого міста. Тут є прач, рубель, качалка, корчага, мотовило, прялки, жорна, гребінь – старовинні, дерев’яні, на них і досі відчутний нетлінний подих історії.
А почалося все з того, що бібліотекарам захотілося більше краси і затишку, і вони принесли з дому старовинні вишиті рушники. Один із читачів доставив старовинну скриню з Безуглівки, потім ще одна приїхала з-під Києва.
Так куточок почав рости. Читачі самі питали: а можна і я щось принесу? І багато в кого вдома знаходилося це цікаве «щось».
І приносили – глиняні ложки, миски, глечики, сорочки… Є тут і така річ, як верша – плетена з лози, нею ловили в’юнів.
У скринях зберігається сила-силенна рушників, хусток, фіранок, жіночого одягу, настільники, підзорники… Рушники дівчата час від часу міняють, щоб не залежувалися.
А ще тут, в центрі куточка, не можна не помітити дерев’яну колиску, підвішену до стелі. Дивишся, і вона, ніби машина часу, переносить тебе у світлу ошатну українську хату, де сидить молода жінка у вишитій сорочці й, гойдаючи дитину, поглядає у вікно.
Ось така частинка історії, яка дійшла до нас із сивої давнини у сьогодення.
