Особливу увагу привертають українські рушники: вишиті у різних техніках, ткані, з найрізноманітнішими орнаментами та кольорами – усе це ручна робота. Завідувач музею КЗПО «Ніжинська хореографічна школа», заслужений працівник культури України Леонід Костянтинович Шаган, стверджує, що саме тут зібрана найбільша колекція українських рушників у Чернігівській області.
«Цей шов зветься «Колосок», його використовують для написів, а іще контурів, розказує пан Леонід, – «Він не був популярним чи поширеним, проте на Ніжинщині у вишивці застосовувався».
«А ось, дивіться: Кролевецькі рушники, ткані – показує він, «Для них характерні білий та червоний кольори та рясні узори».
Такий предмет інтер’єру слугував не просто окрасою, а виконував практичну функцію: ними застиляли столи, лавки, віз. Так звані «возові рушники» – переважно ткані – були раніше в активному вжитку. У музеї представлені старовинні екземпляри XVII – початку XVIII століття.
