Чи може бути щось спільне між праскою і, скажімо, картиною, написаною в стилі воскового живопису? Складно повірити, але їх минуле примудрилось поєднати власну унікальність цих предметів. Варто нагадати, що, присипані пилом давнини, старовинні праски й самі нагадують справжній витвір мистецтва, не менш цікавий, ніж будь яка картина. Наприклад, для особливо знатних осіб могли виготовлятися праски найхимерніших форм. Могла бути зроблена й інкрустація міддю по залізу, або навіть сріблом. Деякі з прасок оздоблювались художнім литтям у вигляді стилізованих рослин, фантастичних заморських істот. Ручки зазвичай виточували з дерева гладкими або фігурними. Але хто б міг подумати, що прасці доведеться «грати» зовсім непересічну роль у восковому живописі (енкаустика). До речі, ця техніка, в якій сполучною речовиною фарб є віск, була відома ще в стародавній Греції. Для створення художніх образів використовується гарячий кольоровий віск. Такі твори відрізняються від традиційного живопису яскравістю, прозорістю і об’ємністю малюнка. Один з різновидів цієї техніки припускає використання праски, на розжареній поверхні якої й нагрівають воскові фарби, а вже потім їх наносять на картон. В результаті з’являється картина майже в форматі 3-Д, рельєфна, яскрава. Один дотик до зображення, і ти відчуваєш себе, мов Аліса в Задзеркаллі, бо миттєво потрапляєш в інший світ – світ, в якому навіть квіти вміють розмовляти, а будь якій прасці завжди знайдеться про що розповісти своїм нащадкам.
