Наш сьогоднішній гість – музикант. Він чудово знає: важливо не лише гарно грати, ще треба бути цікавими глядачам, пропонувати їм оригінальне й неординарне. Своїх учнів він також навчає робити так, щоб кожен їх виступ зачіпав глядачів і залишав у них яскраві незабутні емоції. Сьогодні у рубриці #Обличчя_громади_Ніжина розмовляємо з викладачем Ніжинської музичної школи, керівником ансамблю народних інструментів Бакановим Леонідом Сергійовичем і солістами цього колективу Максимом Загнієм та Ростиславом Галатою.
Усе Ваше життя супроводжує любов до музики. І сьогодні Ви майстерно граєте на баяні, навчаєте цього своїх учнів, а також керуєте ансамблем народних інструментів. Яким був Ваш шлях до цього?
Закінчивши Ніжинську музичну школу з класу баяна, продовжив освіту в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя, а потім була магістратура Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Після цього я повернувся у рідну школу навчати дітей і розвивати їх музичні таланти. Викладаю гру на баяні, акордеоні, є керівником ансамблю народних інструментів.
Захоплення дітей народною музичною творчістю розкриває їх можливості сприймати прекрасне й рідне, поважати традиції і розвивати свої таланти. Яким був шлях створення ансамблю народних інструментів Ніжинської музичної школи?
Традиції ансамблевої гри в музичній школі йдуть від початку її заснування у 1942 році. І десь року із 1945 тут почав функціонувати ансамбль баяністів, пізніше з’явилися оркестр народних інструментів, викладацькі ансамблі. Зазначу, що навчальні програми, за якими ми працюємо, включають дисципліну «Колективне музикування», завдяки якому кожен юний музикант отримує досвід творчої співпраці у колективі. На сьогодні традиція ансамблевої гри підтримується, і на відділі народних інструментів Ніжинської музичної школи ефективно діють кілька ансамблів: ансамбль домристів «Візерунки», ансамбль бандуристів «Веснянка» та ансамбль народних інструментів.
Коли я почав працювати в Ніжинській музичній школі, тут вже діяв ансамбль баяністів під керівництвом Валентина Івановича Смаля. Певний час я намагався продовжувати його справу, навіть були вагомі досягнення, перемоги на конкурсах різного рівня, але потяг до змішаних ансамблів за складом музичних інструментів узяв гору. Мені завжди хотілося додати яскраві тембральні барви в однорідний склад цього колективу, щоб потім кожну групу інструментів можна було показати і підсвітити. Тут домра зіграла, тут сольне проведення контрабаса, партія ударних – це все для мене ближче і зрозуміліше, а також має більше виражальних можливостей.
Теперішній склад колективу сформувався, можна сказати, сам собою, виходячи з репертуару, який мені з учнями хотілося виконувати. До баяністів додалися домристи, далі сам собою напросився контрабас, потім гітари, тому що потрібна була середина, і бандури для колориту. На сьогодні у складі ансамблю 17 постійних учасників, які грають на гітарах, баянах, акордеонах, домрах, бандурах, ударних, контрабасі. Є плани щодо розширення колективу як кількісно, так і за рахунок додавання нових груп інструментів.
Ансамбль народних інструментів – переможець багатьох всеукраїнських і міжнародних конкурсів. Це свідчить про високий рівень майстерності його учасників і якісний музичний матеріал.
